1. Обґрунтування необхідності прийняття нормативно-правового акту.
Проблема екстремізму, а саме поширення ідей, відмінних від усталених правових та інших норм соціальної поведінки, які ґрунтуються на ненависті, релігійній нетерпимості, знеціненні людського життя або ж спрямовані на останнє, є проблемою усього світу.
На даний момент, політичний, економічний та культурний центр Сполученого Королівства Великобританія, одне з найбільших міст світу, уособлення високого рівня консерватизму - Лондон, потопає у вирі масових безладів, пожеж, погромів та інших страхіть. Лондонці для нормалізації обстановки вимагають від влади введення на вулицях військових патрулів.
Масові безлади поглинули ще декілька великих міст Англії: Бірмінгем, Ліверпуль, Брістоль. У містах відбуваються сутички між представниками правоохоронних органів та агресивно налаштованою молоддю. Жителі окремих районів міст через пожежі вимушені залишати свої домівки.
Поява соціальних мереж в Інтернеті стала не лише засобом для спілкування людей, а й високотехнологічним інструментом для здійснення екстремістської діяльності. На сьогодні соціальні мережі об’єднують екстремістські налаштованих осіб у злочинні групи, маніпулюють свідомістю людей, пропагують насилля, нетерпимість, ворожнечу. Для прикладу, Російська Федерація вже на законодавчому рівні передбачила відповідальність за екстремістську діяльність (Закон РФ від 25 липня 2002 року № 114-ФЗ «Про протидію екстремістської діяльності»). Так, 7 червня 2011 року Центральний районний суд міста Тула РФ засудив учасника соціальної мережі «ВКонтакті» до півтора року позбавлення волі за екстремістські прояви в Інтернеті. Зокрема, злочинець розмістив у зазначеній соціальній мережі зображення, де на фоні чорно-жовто-білого прапору містився текст із закликами до насилля по відношенню до представників кавказьких національностей.
Поширення на території України проявів екстремізму, що являє собою діяльність фізичної особи або (та) організації, спрямована на насильницьке захоплення влади чи незаконне втручання в діяльність органів влади, посягання на основи конституційного ладу та національної безпеки, порушення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, яка є наслідком не сприйняття правових та (або) інших загальноприйнятих норм та правил соціальної поведінки, не сумісно із засадами України як демократичної та правової держави.
Стаття 1 Конституції України проголошує Україна є суверена і незалежна, демократична, соціальна правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою (стаття 2 Конституції України). Згідно статті 5 Основоположного Закону України ніхто не може узурпувати державну владу.
Конституція України у статті 3 визначила, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А згідно статті 21 усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Здійснення екстремістської діяльності суперечить як положенням Конституції України, так із і в цілому законодавству України, в тому числі Закону України «Про основи національної безпеки», який визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.
Для України одним із базових завдань має стати попередження поширення ідей екстремізму та здійснення екстремістської діяльності, а також реальна боротьба із екстремістською діяльністю.
З метою боротьби із екстремістською діяльністю, ще на 32-му засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД (Постанова N 32-9 від 14 травня 2009 року) було прийнято Модельний закон про протидію екстремізму, який встановив основні принципи протидії екстремізму, правові та організаційні основи протидії екстремістської діяльності, а також відповідальність за її здійснення.
Модельний закон про протидію екстремізму є вираженням волі міжнародної спільноти щодо боротьби в сфері екстремізму, яка має бути обов’язково відображена у національному законодавстві України, як учасниці міжнародних відносин.
2. Мета і завдання прийняття нормативно-правового акту.
Законопроект розроблено з метою запобіганню розповсюдженню в Україні проявів екстремізму.
Здійснення екстремістської діяльності не відповідає засадам демократично-правової держави та суперечить загальновизнаним принципам міжнародного права, міжнародним договорам, Конституції України та положенням законодавства України, загально усталеним правовим та іншим нормам соціальної поведінки.
Даний законопроект спрямований на активізацію діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та фізичних осіб, щодо захисту основ конституційного устрою, прав та свобод людини і громадянина, забезпечення цілісності та національної безпеки держави, виявлення та ліквідації причин та умов, що сприяють проявам екстремізму, а також попередження, виявлення та зупинення екстремістської діяльності та ліквідації її наслідків.
3. Загальна характеристика та основні положення проекту.
Проект Закону складається із 7 розділів та 26 статей.
Перший розділ «Загальні положення» містить визначення фундаментальних понять в сфері протидії екстремізму та основні принципи протидії екстремізму.
Другий розділ «Види та форми екстремістської діяльності» класифікує екстремістську діяльність через її види та форми.
Третій розділ «Протидія екстремізму» зосереджує увагу на основних напрямах та способах протидії екстремізму, суб’єктах такої протидії.
Четвертий розділ «Відповідальність за здійснення екстремістської діяльності» визначає загальні положення про відповідальність за здійснення екстремістської діяльності та за окремі види протиправних дій встановлює відповідальність безпосередньо в Законі.
П’ятий розділ «Контроль та нагляд за законністю протидії екстремізму» вказує суб’єктів нагляду та контролю за законністю протидії екстремізму.
Шостий розділ «Міжнародне співробітництво в сфері протидії екстремізму» деталізує цілі міжнародного співробітництва в сфері протидії екстремізму та безпосередньо участь України у такому співробітництві.
Сьомий розділ «Прикінцеві положення» передбачає внесення змін до ряду законодавчих актів у зв’язку із прийняттям цього Закону.
4. Фінансово-економічне обґрунтування.
Реалізація даного проекту не передбачає фінансових витрат з Державного бюджету України.
5. Стан нормативно-правової бази.
Відносини в даній сфері регулюються положеннями Конституції України, Модельного закону СНД щодо протидії екстремізму, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, законів України «Про об’єднання громадян», «Про політичні партії в Україні» та «Про свободу совісті та релігійні організації» та інших нормативно-правових актів.
Реалізація положень поданого проекту Закону потребує внесення змін до законів України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків.
Прийняття цієї Постанови сприятиме утвердженню в державі та громадянському суспільстві таких важливих цінностей як пріоритету прав і свободи людини і громадянина, а також реалізації принципу верховенства права.
Народний депутат України В.В.Колесніченко (посвідчення №174)