Відкритий Лист Інтернет Асоціації України та Союзу промисловців і підприємців

щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг»

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Інститути громадянського суспільства у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, представляючи законні інтереси значної кількості телекомунікаційних компаній, даним листом звертаються до Вас та висловлюють своє занепокоєння можливою шкодою, яку може завдати прийняття антисоціального проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг». Проект даного документу було взято за основу Рішенням № 329 від 05.07.2012 р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації України.

В документі пропонуються внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» та до Податкового кодексу України, які передбачають створення Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у складі спеціального фонду Державного бюджету України, віднесення послуг доступу до мережі Інтернет на швидкості до 2 Мбіт/с до категорії загальнодоступних телекомунікаційних послуг та покладання на операторів і провайдерів телекомунікацій обов’язку сплачувати збір до Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги. Проект законодавчих змін передбачає, що платниками даного збору стануть юридичні та фізичні особи, які є споживачами телекомунікаційних послуг, а розмір збору складе три з половиною відсотки від вартості будь-яких телекомунікаційних послуг.

Ідея створення фонду, який акумулює кошти на розвиток телекомунікацій, показала позитивний ефект у деяких країнах світу на початковому етапі розбудови телекомунікаційних мереж. Разом з тим звертаємо Вашу увагу на таке.

1. Викладені в проекті Закону законодавчі новації суперечать задекларованому Президентом та Урядом України курсу на зниження податкового тиску та мають безперечно антисоціальну направленість, оскільки ними вводиться новий податок фактично для всіх громадян України. Враховуючи велику соціальну значущість телекомунікаційних послуг, якими користується майже все без винятку населення України, передбачене законопроектом фактичне подорожчання всіх послуг зв’язку і телекомунікацій на 3,5% створить передумови для суттєвого додаткового напруження у соціальній сфері.

2. Посилання розробників законодавчих змін на необхідність задоволення попиту в загальнодоступних телекомунікаційних послугах таких вразливих груп споживачів, як малозабезпечені сім'ї, пенсіонери та інваліди, є безпідставним, оскільки фінансування Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг у вигляді цільової надбавки до тарифу на телекомунікаційні послуги має відбуватися саме за рахунок споживачів, в тому числі з вразливих категорій.

3. На сучасному етапі, з розвитком широкосмугових мереж доступу до телекомунікацій, у тому числі безпроводових мереж нового покоління, а також зі створенням конкурентного середовища на даному ринку, більшість країн світу уже відмовились від практики застосування фондів універсальних послуг. При цьому переважним джерелом фінансування фондів універсальних послуг в країнах Євросоюзу, де така практика залишилась, є загальний урядовий бюджет, а не спеціальний фонд, сформований за рахунок цільових надбавок до тарифу на телекомунікаційні послуги.

4. Розробники законопроекту не надали жодних аргументів щодо необхідності впровадження в Україні даних законодавчих новацій задля забезпеченості населення, що мешкає у сільській, гірській місцевості доступом до універсальних послуг. За офіційними даними Державної служби статистики України, станом на 01.04.2012 р. абонентами мобільного зв’язку в Україні є 55,9437 млн осіб, що значно перевищує чисельність населення України, крім того, 12,1246 млн сімей мають засоби фіксованого телефонного зв’язку. За даними Мінтрансзвязку від 2008 року, на той період лише у 36 селах України були відсутні засоби зв’язку. За таких обставин досить сумнівною виглядає аргументація щодо необхідності створення фонду, розміром понад 1,5 млрд грн. для фінансування засобів телекомунікацій у кількох віддалених селах. У будь-якому випадку, впровадженню в Україні фонду універсальних послуг має передувати визначення поточного стану рівня забезпеченості населення телекомунікаційними послугами. Такий аналіз має стати підґрунтям як для встановлення переліку населених пунктів, які потребують доступу до загальнодоступних послуг, так і для визначення потрібних для цього фінансових ресурсів.

5. Законодавча новація щодо віднесення послуг доступу до мережі Інтернет на швидкості до 2 Мбіт/с до категорії загальнодоступних телекомунікаційних послуг не спирається на жодне обґрунтування. Віднесенню послуг доступу до мережі Інтернет до категорії загальнодоступних телекомунікаційних послуг та визначенню необхідних параметрів доступу має передувати відповідна аналітична робота та прийняття національного плану розвитку широкосмугового доступу до телекомунікацій.

6. Законопроект не враховує досвід Європейського Союзу у сфері регулювання телекомунікацій та суперечить ряду положень Директиви №2002/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 07 березня 2002 року «Про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних мереж зв’язку і послуг». Зокрема, ігнорується норма п.25 вступної частини Директиви, а саме: «не дозволяється обкладати учасників ринку фінансовими податками, які пов’язані із заходами, що не є частиною зобов’язань щодо універсальної послуги», не враховуються рекомендації Директиви стосовно фінансування собівартості зобов’язань щодо універсальної послуги з державних фондів, зокрема, з фондів загального урядового бюджету, включаючи інші державні джерела фінансування, такі як державні лотереї. З урахуванням задекларованого курсу України на гармонізацію вітчизняного законодавства з європейським вважаємо доцільним впровадити в українське законодавство норми даної Директиви.

7. Законопроект дає грунт для фінансових зловживань з огляду на нечітку визначеність поняття універсальної послуги та покладання контролю за сплатою збору на дві різні за своїм призначенням структурі – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації України, яка має стати розпорядником фонду, та органи державної податкової служби. Ще однією підставою для можливих фінансових зловживань є відсутність чіткого визначення бази, з якої планується застосовувати збір.

З огляду на зазначене, інститути громадянського суспільства, які підтримали даний лист, вважають проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі створенням Фонду загальнодоступних телекомунікаційних послуг» у запропонованій редакції антисоціальним, недоцільним та неприйнятним для ринку. Просимо Вас не допустити прийняття даного законопроекту.

Сподіваємося на Вашу підтримку.

З повагою,

Голова Правління Інтернет Асоціації України Сергій Бойко

Віце-президент Українського Союзу промисловців і підприємців, Віце-президент з питань ІТ Іван Пєтухов